Білоруська державна орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія сьогодні є найбільшим багатопрофільним вищим навчальним закладом агропромислового спрямування серед країн СНД та Європи. Очолює БДСГА ректор П.А. Саскевич, доктор сільськогосподарських наук, професор.

За свою історію БДСГА підготувала понад 100 000 висококваліфікованих спеціалістів для агропромислового комплексу країни та інших галузей народного господарства. Багато хто з них стали видними державними діячами, вченими, керівниками великих установ, підприємств і роблять великий внесок у розвиток народного господарства країни.

Академія з права пишається тим, перший Президент Республіки Білорусь О.Г. Лукашенко – її випускник. За видатні досягнення, організаторські здібності та професіоналізм у роботі 22 випускникам академії присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці, 16 – Заслуженого діяча науки та техніки, 60 – Заслуженого працівника сільського господарства. Серед випускників БДСГА 21 академік та член-кореспондент Національної академії наук Республіки Білорусь, 4 діючі ректори білоруських вишів, 36% голів районних виконавчих комітетів, 40% начальників сільськогосподарських управлінь райвиконкомів та майже половина всіх керівників сільськогосподарських підприємств республіки.

Білоруська державна сільськогосподарська академія сьогодні – це своєрідне місто у місті. На території академмістечка розташовано 16 навчальних корпусів, 14 студентських гуртожитків, бібліотека з книжковим фондом більше одного мільйона екземплярів, їдальня на 800 місць.

Найбільш екзотичним місцем академії та своєрідною науково-дослідною лабораторією є Ботанічний сад, заснований ще за Горигорецької землеробської школи. Найголовнішою експозицією саду є дендрарій, який у 1963 р. був оголошений пам'ятником природи республіканського значення. Сьогодні унікальна колекція Ботанічного саду налічує 366 видів, форм та різновидів деревно-чагарникових рослин, 514 видів лікарських та квітково-декоративних рослин. Особливий інтерес представляє оранжерея, в якій зібрано 304 види та сорти тропічних та субтропічних рослин.

До складу академії входять також навчально-науковий центр «Дослідні поля БДСГА», навчальний полігон, каскад ставків та ін. Для дозвілля студентів є Палац культури, спорткомплекс зі стадіоном та басейном.

На 13 факультетах очного та заочного відділень навчається близько 10 тис. студентів. Процес навчання постійно вдосконалюється. На сьогоднішній день в академії ведеться підготовка з 21 спеціальності та 13 спеціалізацій. З 2004 р. у БДСГА ведеться підготовка магістрів. Понад 400 осіб, які бажають здобути другу вищу освіту на платній основі, навчаються за 4 спеціальностями у Вищій школі агробізнесу.

На 44 кафедрах сьогодні працює понад 500 викладачів, серед яких 28 докторів наук та професора, близько 240 кандидатів наук та доцентів. Загалом в академії працює близько 2 тисяч людей.

БДСГА веде підготовку кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру за 10 спеціальностями у 7 галузях науки та докторантуру за 13 спеціальностями у 4 галузях науки. У вузі працюють 3 ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій, на яких щороку захищається близько 20 претендентів на наукові ступені. За останні п'ять років було захищено 3 докторські та 49 кандидатських дисертацій. На базі факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів щороку підвищують кваліфікацію від 2,5 до 3 тисяч керівників сільськогосподарських організацій та підприємств АПК.

Велика увага у БДСГА сьогодні приділяється науково-дослідній роботі. За останні п'ять років вченими академії отримано 62 патенти Республіки Білорусь на винахід та корисну модель, видано 111 монографій, 231 підручників та навчальних посібників, 136 збірників наукових праць, 117 рекомендацій виробництва. Значна частина професорсько-викладацького складу бере участь у виконанні різноманітних наукових програм та проектів Національної академії наук Білорусі та Фонду фундаментальних досліджень.

Білоруська державна сільськогосподарська академія займає лідируючу позицію в республіці та розвитку міжнародних зв'язків, активно співпрацюючи з провідними вузами Німеччини, Китаю, Польщі, Словаччини, Швеції, Росії, України, Азербайджану, Казахстану та інших країн. В даний час у БДСГА навчається понад 440 іноземних громадян з Німеччини, Китаю, Нігерії, Сирії, Азербайджану, Російської Федерації, України та Туркменістану.

Академія має статус провідного вишу в національній системі освіти Республіки Білорусь у галузі підготовки кадрів для сільського господарства. БДСГА- єдиний вуз у Білорусі, який у 1998 р. та 2003 р. проходив атестацію Федеральної служби з нагляду у сфері освіти та науки Росії на право ведення освітньої діяльності. У грудні 2014 року академія успішно пройшла атестацію Міністерства освіти Республіки Білорусь.

Заочна форма підготовки фахівців вищої кваліфікації в УО «БДСГА» відкрита у 1934 році, проте жодного випуску у довоєнні роки не проводилося. З 1 вересня 1949 року заочне відділення відновило свою роботу. Спочатку велася підготовка за трьома спеціальностями:

"Агрономія"; «Плодоовочівництво» та «Зоотехнія».

1953 року на заочному відділенні навчалося 546 студентів. З цього часу спостерігається безперервне кількісне зростання кількості студентів заочного відділення, відкриваються нові спеціальності.

• 1955 рік – відкрито спеціальності «Механізація сільського господарства» та «Гідромеліорація»;
• 1956 – «Економіка та організація сільського господарства»;
• 1958 – «Бухгалтерський облік» та «Землевпорядкування»;
• 1964 – «Агрохімія та ґрунтознавство»;
• 1966 - "Механізація гідромеліоративних робіт";
• 1997 – «Правознавство» та «Комерційна діяльність»;
• 2003 – «Сільське будівництво та облаштування територій»;
• 2004 – «Фінанси та кредит» та «Екологія сільського господарства»;
• 2005 – «Маркетинг» та «Промислове рибництво».

Перший випуск спеціалістів для сільського господарства, підготовлених без відриву від виробництва в академії, відбувся у 1955 році у кількості 13 осіб. Із загальним зростанням кількості студентів заочного навчання рік у рік збільшувався випуск фахівців без відриву від виробництва.

Серед випускників заочного відділення:

• Лукашенко Олександр Григорович- Перший Президент Республіки Білорусь
• Заєць Л. К. – Голова Могилівського облвиконкому
• Іванов В.І. - Голова правління Білоруського республіканського союзу споживчих товариств
• Попков О.О. – депутат Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь IV та V скликання
• Осмоловська Т.С. – депутат Палати представників Національних Зборів Республіки Білорусь III та IV скликання
• Конопліч С.М. – депутат Палати представників Національних Зборів Республіки Білорусь IV та V скликання
• Вусько Т.П. - Заступник генерального директора курирує питання ідеології, соціальні питання та питання управління державним майном

У 1998 році на заочному відділенні відкрито чотири факультети (інженерний, агробіологічний, економіки та права, бухгалтерський), на яких ведеться підготовка фахівців з 14 спеціальностей. В даний час контингент студентів на факультетах заочного відділення складає понад 6000 осіб.

У 2005 році відкрито філію академії в Пінську, де сьогодні ведеться підготовка спеціалістів зі спеціальності «Технічне забезпечення процесів сільськогосподарського виробництва» заочної форми здобуття освіти.

У 2009 році відкрито Поліську філію академії у місті Калінковичі, підготовка тут здійснюється за двома спеціальностями за заочною формою здобуття освіти: «Агрономія» (ССО) та «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» (ССО).

Проректорами із заочного навчання у різні роки працювали: Кукреш С.М. (1950-1954) ; Брагін А.М. (1955-1957) ; Латипов А.З. (1957-1962) ; Лебедєв І.А. (1963-1968) ; Нікітін П.К. (1969-1984) ; Савунов М.П. (1984-1994) ; Сергєєв В.С. (1994-2002) ; Саскевич П.А. (2002-2009) ; Скоріна В.В. (2010-2011) ; Колесньова Є.П. (2012 по теперішній час).

Контактна інформація: Заочне відділення УО «БДСГА»

У 1836 році російський уряд ухвалив рішення про організацію в містечку Гори-Гірки Оршанського повіту Могилівської губернії землеробської школи. Школа була відкрита через 4 роки, в 1840-му, і тут же почала готувати агрономів та керуючих для казенних та приватних маєтків. У 1848 році школу перетворили на інститут, перший в імперії вищий сільськогосподарський навчальний заклад. Думаю, саме це стало приводом в 1861 зробити Горки повітовим містом, остаточно привівши їх таким чином до успіху. Ще б трохи і невідомо, яка б доля чекала новоявлену повітову столицю, адже після того, як багато невдячних студентів (і навіть деякі викладачі) Гори-Горецького інституту взяли активну участь у повстанні 1863-64 рр., інститут перевели до Петербурга, а у Гірках залишилися лише класи землеробського училища.

З приходом радянської влади виш у Горках був відновлений і в 1925 навіть перетворений на Білоруську сільськогосподарську академію, залишившись головним профільним навчальним закладом спочатку республіки, а потім і країни. Завдяки Академії Гірки можуть вважатися справжнім університетським містечком, адже фактично вона тут – містоутворююче підприємство. Працюють тут понад 2 тисячі осіб (з них 600 викладачів), а навчаються 13 000 студентів, половина з яких на очній формі. Академія має справжній кампус, де представлені будівлі всіх (!) архітектурних епох, починаючи з 1850-х років і закінчуючи мозковими висерами (вибачте, звичайно, але ви просто це ще не бачили) сучасних білоруських архітекторів.

Про навчальне містечко Горецької академії у цій серії.

1. Парадний вхід до кампусу. Насправді більшість навчальних корпусів від цих воріт далековато, це скоріше вхід у парк академії, розташований перед старим головним будинком академії.

2. Поля для студентських дослідів.

3. Перший об'єкт на шляху - бібліотека БДСГА, на вигляд міжвоєнного часу.

4. Нині на реконструкції.

5. Перед бібліотекою другий горецький Ленін, цього разу чорний.

6. Потім старий головний корпус (зараз №4) із дореволюційними флігелями. Перед цим комплексом, що нагадує розкішний класицистський палац, влаштовані мальовничі клумби з вазами, що лише додають схожості. Є навіть парадна алея, що веде до центрального під'їзду (траса помітна ліворуч), тільки ось дерева, якими вона обсаджена, абсолютно по-уродськи обрізані.

7. Головний корпус можливо дореволюційний з повоєнною реконструкцією на кшталт освоєння класичної спадщини.

8. Меморіальна дошка Максиму Гарецькому, який навчався і викладав у Гірках.

9. Перед корпусом встановлені погруддя видатних викладачів академії.

10. Таким побачив його Наполеон Орда у 1870-ті роки. Втім, тут, швидше за все, замальований його протилежний фасад. Окрема будівля зліва вдалині - лікарняний флігель.

11. Так він виглядає зараз. На вигляд занедбаний.

12. Другий флігель цілком живемо і навіть свіжопофарбований. Це адміністративний корпус, судячи з охоронної табличці, збудований у 1840-ті роки.

13. Кампус розташований у мальовничому парку над двома ставками і хоча фотографувати тут складно - гуляти, особливо під кінець золотої осені, дуже приємно.

14. Житловий будиночок для працівників вишу 1932 року.

15. Ще один навіть 1925-го (!). Зовнішній вигляд не повинен бентежити, силікатом обкладено стару дерев'яну будівлю. Це якраз будинок, де жив під час перебування викладачем Максим Гарецький, і який передбачалося до Дожинок знести, що викликало обурення прогресивної громадськості.

16. Найрозкішніша дореволюційна будівля, схожа на якісь Дворянські збори в місті середньої руки - фізико-хімічний корпус 1911 року.

17. Розміри вражають особливо у профіль. Навіть у деяких губернських містах, не показуватиму пальцем, будівель такого масштабу будувалося (а збереглося і поготів) небагато.

18. Дерево-гриб.

19. Корпус №10, найбільший у Академії.

20. Фонтан. На прибудові до десятого корпусу (спортзал чи конференц-зал) розтяжка: "Нашій Академії 170 років".

21. Головна в кампусі вулиця Мічуріна (звісно ж). Машин практично немає, людей теж, довкола цікаво - краса.

22. Житлові будинки двох різних поколінь для працівників Академії.

23. Спустилися до ставка - це Нижнє озеро (є ще й Верхнє, але туди не дійшли). Дожинківський амфітеатр буде на його березі.

24. На протилежному березі озера дендрарій та ботанічний сад БДСГА. У дендрарії знатними випускниками академії посаджено алею дерев.

25. Від кількості Героїв Соцпраці рябить в очах. Також з'ясувалося, що академія готувала сільгоспкадри не лише республіки. Вартан Чамчіян, уродженець Грузії, наприклад, отримав Золоту зірку за освоєння цілинних земель у Західному Казахстані.

26. Військовий меморіал у дендрарії.

28. Сталіанс. Корпус механізації 1955 року.

29. Біля нього стоїть ось така чудова штуковина.

30. Корпус №1.

31. Корпус №11. Це вже всі 1960-70-ті роки. Всього на території кампуса 16 навчальних корпусів, крім гуртожитків, спорткомплексів, бібліотеки і навіть власного дитсадка.

32. Закінчується містечко ще одним вражаючим меморіалом.

33. Пройшлися трохи багатоповерховим житловим районом.

34. У радянські часи будували з розмахом.

36. Елітний житловий будинок, судячи з розмірів вікон. Принаймні, у Мінську у схожому за ЦУМом селили академіків та членів-кореспондентів.

37. Чомусь немає засклених балконів.

38. Типові гуртожитки на радість ked_pled .

39. Житлове будівництво ведеться і зараз, тільки ось вдома поверховістю нижчою і неодмінно з малиновими скатними дахами. НЕНАВИСТЬ!!

40. Інтернаціональним проспектом, головною вулицею Нових Горок повертаємося в центр.

41. Палац культури БДСГА величезний, пізньорадянський і красивий.

42. Фасад прикрашений керамічними панно. Вгорі театральні маски...

43. ... унизу якісь жанрові сценки.

44. Я примудрився тут навіть магніт знайти, і на радість мені якраз із ДК академії.

45. Дуже сподобалося, як вирішено бічні фасади ДК.

48. Поруч із Палацом комплекс підприємств громадського харчування БДСГА в одному будинку.

49. Їдальня-бар-кулінарія Академії. Порівняно з масштабом кампуса ВНЗ у Гірках нервово палить навіть БДУ, не кажучи вже про недоуніверситети у провінції.

51. Студентська поліклініка та "центр дружньої допомоги підліткам" (WTF?) Гостро стоїть проблема суїцидів у молодіжному середовищі?

52. Стадіон та спорткомплекси (на задньому плані) академії.

53. Навчальний корпус №13 1962 року (на будинках завбачливо висять таблички з датуванням, дуже зручно, ще б архітекторів писали).

54. Гуртожиток.

55. Від проспекту до головного корпусу веде тиха вуличка, забудована малоповерховими будівлями перших повоєнних років.

56. Корпус №8.

57. Ближче до головного корпусу знову починається довоєнна.

59. Є навіть своя церква.

60. І над усією цією втраченою в часі забудовою нагромаджується цей сучасний архітектурний викидень 2002 року видання. Втім без імпотентського постмодернізму навчальному містечку академії вже чогось не вистачало, адже в Горках склалася унікальна ситуація: тут, на обмеженій території, можна на прикладах простежити весь шлях розвитку архітектури в Білорусі, починаючи з середини XIX і до початку XXI століття. А коли збудують, і зовсім до наших днів.

Я б сюди возив екскурсії.

Вітебська область:
- .
- .
- .
- .
- .
- .
- .

Білоруська сільгоспакадемія у Гірках (повна назва - Білоруська державна орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія) - найбільший навчальний центр сільськогосподарського напряму в країнах СНД та Європи. Зі стін академії вийшло понад 80 тисяч висококваліфікованих фахівців у сфері агропромислового комплексу, у тому числі президент Білорусі Олександр Лукашенко.

На території БДСГА знаходяться 13 студентських гуртожитків, 16 навчальних корпусів, бібліотека та їдальня. Також збудовано навчальний полігон, спорткомплекс з басейном та стадіоном, каскад ставків. Для студентів створено кілька науково-дослідних центрів – Ботанічний сад (з оранжереєю) та досвідчені поля БДСГА. В оранжереї можна побачити понад 300 видів екзотичних рослин.

Факультети денного відділення БДСГА включають:

• Бізнесу та права;
• Агрономічний;
• Агроекологічний;
• економічний;
• Факультет бухгалтерського обліку;
• Землевпорядний;
• Біотехнології та аквакультури;
• Меліоративно-будівельний;
• Механізації сільського господарства.
• Міжнародних зв'язків та довузівської підготовки.

Особливості вступу до Горецької академії у 2019 році

Для вступу на сільськогосподарські спеціальності абітурієнти подають сертифікати з двох ЦТ (біологія/хімія, фізика/математика) залежно від спеціалізації або складають вступні іспити до БДСГА.

На несільськогосподарський профіль (бухгалтерський облік, світова економіка, маркетинг, землеустрій, аналіз та аудит, земельний кадастр, правознавство, фінанси та кредит) потрібно здати ЦТ з інших предметів:

Без вступних іспитів у 2019 році можна вступити на спеціальності «Агрономія», «Селекція та насінництво», «Захист рослин та карантин», «Плодоовочівництво», «Агрохімія та ґрунтознавство», «Зоотехнія», «Промислове рибництво», «Меліорація та водне господарство», «Технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва».

Конкурс та прохідні бали у БДСГА

Горецька академія у 2019 році готова прийняти 911 осіб на бюджетну основу навчання (зокрема на цільові місця – 456), 54 – на платну.

Найвищий конкурс у 2018 році був на спеціальність «Меліорація та водне господарство» – 2,7 особи, найнижчий – на «Зоотехнію» на (0,6 особи). Найбільший прохідний бал під час вступу відзначений на спеціальності «Правове забезпечення бізнесу» – 284 (бюджет), найменший – «Зоотехнія» (67 балів).

Установа освіти «Білоруська державна ордена Жовтневої революції та ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія» (БДСГА) – білоруський найстаріший та багатопрофільний найбільший вищий навчальний заклад аграрного спрямування серед країн СНД та Європи.

Базовий науково-технічний центр аграрної науки Республіка Білорусь.

Історія

В 1836 уряд Росії прийняв рішення заснувати в містечку Горки (відомому також як Гори-Горки) Могилівської губернії землеробську школу.

Горигорецька землеробська школабуло відкрито 15 (27) серпня року. При відкритті мала курси навчання двох розрядів: вищий та нижчий. Термін навчання за вищим розрядом був 3 роки. Учні здобували вищу агрономічну освіту. Тут готували агрономів та управителів для казенних та приватних маєтків. Землеробська школа у Гірках швидко завоювала популярність у Росії.

Пізніше, в 1848 році, вищий розряд школи був перетворений на Горигорецький землеробський інститут- перший у Росії вищий сільськогосподарський навчальний заклад, а нижчий розряд - у Землеробське училище.

В інституті існували польські та російські літературні гуртки, члени яких виявляли інтерес до білоруської словесності.

У 1998 та 2003 роках академія єдина з усіх вузів Республіки Білорусь пройшла атестацію та ліцензування Державною інспекцією з атестації навчальних закладів Росії при Міністерстві освіти Російської Федерації.

У 2010 році в УО БДСГА за 26 спеціальностями навчалися 12 920 студентів, у тому числі 5684 на денній формі навчання. На 61 кафедрі 13 факультетів, у тому числі 4 факультети заочної форми навчання, працюють 597 викладачів, з яких 28 докторів та 290 кандидатів наук, 30 професорів та 225 доцентів.

З 2004 року в БДСГА відкрито підготовку магістрів. Після закінчення V курсу найкращі з найкращих студентів можуть поглибити свої професійні знання у магістратурі.

Відомі студенти

• Бобровницький, Володимир Степанович (закінчив у 1929 році) – ректор Білоруського державного університету;
• Вахонін, Микола Кирилович (закінчив у 1974 році) – директор Республіканського наукового дочірнього унітарного підприємства «Інститут меліорації»;
• Вереніцин, Костянтин Васильович (навчався у 1857-1859 роках) – білоруський поет, автор найпопулярнішого у XIX столітті білоруського твору – поеми «Тарас на Парнасі»;
• Голодід, Микола Матвійович - голова РНК БРСР у 1927-1937 роках
• Горецький, Максим Іванович (закінчив у 1913 році) – письменник, літературознавець, перекладач, фольклорист, діяч білоруського національного руху початку XX століття;
• Калиновський, Рафаїл - польський інженер, повстанець, учитель, чернець ордена босих кармелітів, католицький святий;
• Кіріков, Сергій Васильович – біогеограф, доктор біологічних наук;
• Кобеко, Павло Павлович (1897-1954), закінчив 1924 року, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (1943);
• Лінг, Сергій Степанович (закінчив у 1960 році) - прем'єр-міністр Республіки Білорусь (1996-2000)
• Ліхацевич, Анатолій Павлович - вчений в галузі агрохімії та меліорації, доктор технічних наук, Член-кореспондент Національної академії наук Білорусії
• Лукашенко, Олександр Григорович (навчався заочно) - Президент Республіки Білорусь;
• Рад, Олександр Васильович - російський учений, перший доктор агрономії, агроном та ґрунтознавець, професор кафедри сільського господарства (з 1859), декан фізико-математичного факультету (1888-1900) Санкт-Петербурзького університету;
• Стебут, Іван Олександрович – заслужений професор, громадський діяч, письменник та практик з сільського господарства, засновник жіночої сільськогосподарської освіти в Росії;
• Томашевич, Кирило Фоміч - депутат Державної думи Російської імперії III скликання;
• Хитрун, Леонід Іванович (закінчив у 1953 році) – міністр машинобудування для тваринництва та кормовиробництва СРСР (1986-1987);
• Черемшанський, Василь Макарович - географ, відомий як автор твору «Опис Оренбурзької губернії у господарсько-статистичному, етнографічному та промисловому відносинах»;
• Шевелуха, Віктор Степанович – заступник міністра сільського господарства СРСР (1979-1984), академік-секретар Всесоюзної (Російської) академії сільськогосподарських наук (ВАСГНІЛ – РАСГН), депутат Державної думи РФ першого та другого скликань;
• Янковський, Михайло Іванович - підприємець, натураліст та селекціонер

Відомі викладачі

• Висоцький, Георгій Миколайович (професор у 1923-1926 роках) - ґрунтознавець, лісівник, геоботанік та географ;
• Замятін, Микола Митрофанович (завідував кафедрою з 1949 року) - вчений у галузі тваринництва та свинарства;
• Роговий, Павло Прокопович (працював з 1925 по 1930 рік) - ґрунтознавець;
• Ритов, Михайло Васильович (викладав з 1879 по 1920) - агробіолог;
• Траутфеттер, Рудольф Ернестович (директор інституту в 1860) - ботанік і натураліст
• Циганов, Олександр Риммович, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НАН Білорусі, академік Російської академії сільськогосподарських наук, лауреат Державної премії Республіки Білорусь, працював ректором академії з 1995 по 2007 рр., вчений у галузі агрохімії, екології та історії аграрної освіти.

Див. також

Посилання

• Сайт Білоруської державної сільськогосподарської академії

Книги та брошури

• Білоруська сільськогосподарська академія. Співавт.:В. М. Лівшиць, Н. Н. Добролюбов. Мінськ: «Урожай», 1986. – 126 с., іл. ISBN 5-7860-0070-2
• Білоруська сільськогосподарська академія. 150 років. Короткий нарис історії та діяльності. Співавт.: Ст М. Лівшиць, Немикіна І. А., Добролюбов Н. Н., Дюбакова М. Р., Зябкіна З. Ф., Ковальов П. А., Кожем'яков І. С., Шитов Н. А. , Зосимов М. В.. Пуговко А. В., Шерснєв П. М., Назаров С. І., Мінськ: «Урожай», 1990. – 277 с., 8 л. іл. ISBN 5-7860-0070-2
• Білоруська сільськогосподарська академія. 150 років. Ілюстрований буклет. Автори тексту. Співавт.: В. М. Лівшиць,Н. М. Добролюбов. Мінськ: «Пламя», 1990. – 32 с. ISBN 985-61-09-8
• Білоруська сільськогосподарська академія. Пам'ятники та пам'ятні місця. Співавт.:В. М. Лівшиць,Н. М. Добролюбов. Мінськ: "Урожай",1990. – 93 с. ISBN 5-7860-0551-8
• Білоруська сільськогосподарська академія - перший у Росії вищий сільськогосподарський навчальний заклад. Матеріал на допомогу лектору. До 150-річчя від дня відкриття. В. М. Лівшиць,Н. М. Добролюбов. Мінськ: Білоруське республіканське суспільство "Знання",1990. – 24 с.
• Літапис Української сільської академії (1836-1995 рр.). авт.-склад. В. М. Лівшиць Гірки: ред.-вид. відділ БСХА, 1995. – 208 с. ISBN 985-6120-11-X
• Російська сільськогосподарська академія (рус. і біл. мовами). 155 років. Ілюстрований буклет. Співавт. В. М. Лівшиць,А. Р. Циганов Мінськ: відділ культури Горецького райвиконкому, 1995. – 48 с. ISBN 985-6120-09-8
• Життя, віддане книзі. До 100-річчя від дня народження Д. Р. Новікова. Співавт. В. М. Лівшиць, Циганов А. Р. Гірки: * Відділ культури Горецького райвиконкому, 1996. – 35 с., іл. ISBN 985-6120-16-0
• Горецькі сільськогосподарські навчальні заклади. Нариси історії (1836-1919 рр.). Співавт.: В. М. Лівшиць, Дюбакова М. Г., Зябкіна З. Ф., Циганов А. Р., Гірки: відділ культури Горецького райвиконкому, 1997. – 164 с. ISBN 985-6120-18-7
• Чотири рази почесний. До 80-річчя від дня народження І. М. Стельмашонка. Співавт. В. М. Лівшиць,А. Р. Циганов Гірки: відділ культури Горецького райвиконкому, 1998. – 34 с., 9 л. іл. ISBN 985-6120-31-4
• Перший доктор історії. Шитов Н. А. Співавт.: В. М. Лівшиць, Циганов А. Р., Герасимович А. А. Гірки: відділ культури Горецького райвиконкому, 1999. – 20 с., іл. 13 л. ISBN 985-6120-37-3
• Гори – Горецький землеробський інститут. Видатні вчені та професори. Співавт.:В. М. Лівшиць,А. Р. Циганов В.Немикін Гірки: відділ культури Горецького райвиконкому, 1999. – 169 с., іл. 4 л. ISBN 985-6120-42-X
• Вірність землі. Гірки. Співавт.: В. М. Лівшиць, Циганов А. Р., Гірки: відділ культури Горецького райвиконкому, 1999. – 54 с., іл. ISBN 985-6120-38-1
• Літопис Білоруської державної сільськогосподарської академії 1836-2000 р. Авт.-упоряд. В. М. Лівшиць, 3-тє вид., Випр. та дод. Гірки: ред.вид. відділ БДСГА, 2000. – 212 с. ISBN 985-6120-51-9
• У. М.Лівшыц Раскопки довкола горацького "Парнаса. Літаратуразнавчі нариси.
• Кафедра механізації тваринництва та електрифікації сільськогосподарського виробництва (до 50-річчя від дня заснування). Співавт.: В. М. Лівшиць,А. Р. Циганов В. А. Шаршунов, А. В. Черв'яков. Гірки:, ред.вид. відділ БДСГА, 200. – 86 с.
• Білоруська державна сільськогосподарська академія. Науково-педагогічні школи та основні напрямки наукових досліджень. Співавт.: В. М. Лівшиць,А. Р. Циганов, П. А. Саскевич, А. М. Карташевич, Е. А. Петрович. Гірки: ред.- вид. відділ БДСГА, 2001. – 120 с.
• Перший повоєнний ректор академії. Співавт.: В. М. Лівшиць, Циганов А. Р., Гірки: ред.-вид. відділ БДСГА, 2001. – 25 с. ISBN 985-6120-64-0
• Білоруська державна сільськогосподарська академія (студенту-першокурснику). Співавт. В. М. Лівшиць, А. Р. Циганов. Гірки: ред.вид. відділ БДСГА, 2001, 60 с. ISBN 985-6120-61-6
• Видаваючий агрохімік Білорусі. Співавт.: В. М. Лівшиць, А. Р. Циганов, М. А. Кадиров. Гірки: відділ культури Горецького райвиконкому, 2003. – 32 с., іл. 5 л. ISBN 985-6120-7-5
• Інноваційні розробки Білоруської сільськогосподарської академії Соавт.: В. М. Лівшиць, А. Р. Циганов, М. В. Шалак. Могильов: обл.друкарня ім. С.Соболя, 2005. – 240 с., іл.
• Білоруська державна сільськогосподарська академія. Історія у біографіях вчених, удостоєних почесних звань, лауреатів премій, професорів, докторів наук. 165 років. (1840-2005). Співавт. В. М. Лівшиць,А. Р. Циганов, Могильов: обл.друкарня ім. С.Соболя, 2005. – 144 с.
• Перший доктор історії. Шитов Н. А. Співавт.: Співавт. В. М. Лівшиць, Циганов А. Р., Герасимович А. А. Гірки: друге дод. та розширене видання, Могильов: обл.друкарня ім. С. Соболя, 2005. – 84 с., іл.
• Літопис Білоруської сільськогосподарської академії (1836-2005), 4-те вид., Іспр. та дод. Авт.-упоряд.: В. М. Лівшиць, Гірки: ред.- вид. відділ УО «БДСГА», 2005. – 214 с.
• У. М.Лівшыц.Горкі: Старонкі історії. Мінськ: «Красіко – принт», 2007. – 312 с., іл.16 л. ISBN 985-405-384-9
• Науково-педагогічні школи Білоруської державної сільськогосподарської академії: історія сходження (до 170 – річчя академії). Співавт. А. П. Курдеко, О. Р. Циганов, М. В. Шалак, К. П. Сучков, В. М. Лівшиць Мінськ: «Екоперспектива», 2009. – 196 с. ISBN 985-469-31-01
• 100 питань і відповідей (1840-1919). Частина 1. Саавт. О. П. Курдзека, О. Р. Циганав, У. М.Лiвшиц Горкi: 2010. - 145 с.,iл.
• Літопис Білоруської державної сільськогосподарської академії (1840-2010), 5-те вид., випр. та дод. Авт.-упоряд. Співавт. А. А. Герасимович,В. М. Лівшиць Гірки: ред.- вид. відділ УО «БДСГА», 2010. – 182 с., іл. ISBN 985-467-295-3

Статті в енциклопедіях

• У. М.Лівшыц Горкі//Енциклопедія історії Білорусі: У 6 т. - Мiнск.: 1996. Т. 3. - С. 89-91.
• У. М.Лівшыц Гори-Горацька землеробча школа//Енциклопедія історії Білорусі: У 6 т. - Мiнск.: 1996. Т. 3. - С. 93.
• У. М.Лівшыц Гори-Горацькі землеробчі інститут //Енциклопедія історії Білорусі: У 6 т. – Мінськ.: Т. 3. 1996. Т.3 – С. 93-91.
• У. М.Лівшыц Горацькі гістарично-етнаграфічний музей // Енциклопедія історії Білорусі: У 6 т.- Мінськ.: 1996. Т. 3.1966 – С. 86-87.
• У. М.Лівшыц Белорусская сельскохозяйственная академия// Енциклопедія історії Білорусі: У 6 т. Мiнск.: Т. 1. 1993. – С. 414-415.
• У. М.Лівшыц Гори-Горацька землеробча школа// Белорусская энциклопедия: У 18 т. - Мiнск.: 1997. Т. 5.. - З. 367.
• У. М.Лівшыц Гори-Горацькі земляробчі інститут//Білоруська енциклопедія: У 18 т. - Мiнск.: 1997. Т. 5. 1997. С. 367-368
• У. М.Ліушиц Горкі//Білоруська енциклопедія: У 18 т. - Мiнск.: Енциклопедія історії Білорусі, 1997. Т. 5.- С. 360.
• У. М.Ліушиц Белорусская сельскохозяйственная академия// Белорусская энциклопедия: У 18 т. - Мiнск.: 1995. Т. 2. - З. 492.
• У. М.Ліушиц Горкі // Велике князівство Літовське: Енциклопедія. У 3 т./ред. Г. П. Пашков та інш. Т. 1: - Мінськ: Білоруська Енциклопедія, 2005. - С. 546